Та коли документів дуже багато і всі вони типові, хочеться якось автоматизувати цей процес. Наприклад, ви просканували паспорта та ідентифікаційні коди співробітників. На виході маємо велетенські графічні файли формату А4, причому на деяких паспорт та код розташовані одночасно. Задача перетворити все на файли прийнятного розміру та розділити спільні зображення (на те ще згори, та те що знизу).

На наше щастя вже давно існує консольна утиліта для цього. Входить вона у графічний пакет Image-Magick та називається mogrify.

Припустімо, що всі вхідні файли розташовуються в одному каталогу та мають розширення *.jpg. Ми зменшуємо їх габаритні розміри до 1500 пікселів та розділяємо навпіл горизонтально. Для цього вистачить всього однієї команди:

$ mogrify -resize 1500x1500 -crop 100%x50% *.jpg

Нові файли матимуть назви такого виду (приклад, file.jpg):

• file-0.jpg – верхня частина
• file-1.jpg – нижня частина

Вам залишається лише вручну видалити частини без корисного змісту – там де сканувалися документи формату А5.

Якщо Вам важливо зберегти пропорції сканованих малюнків, то можете зменшити їх розподільчу здатність та якість стискання JPEG. Наступна команда встановлює розподілчу здатність у 96 DPI та якість зображення 80%:

$ mogrify -resample 96 -quality 80% -crop 100%x50% *.jpg

Нагальної потреби у таких програмах немає, але все ж таки приємно, коли всі інструменти під рукою. Однією з таких програм є Calibre E-book management. В неї дещо дивний інсталятор – дуже довгий командний рядок, але все встановлюється швидко. До речі, ваш дистрибутив може мати цю програму у пакетах:

$ apt-cache search calibre
calibre - Конвертер та менеджер бібліотеки електронних книг
calibre-bin - Конвертер та менеджер бібліотеки електронних книг

У цієї програми дуже багато функцій, але особисто мені сподобалось підтримка дуже великої кількості E-book пристроїв та вміння конвертувати книжки з одного формата в інший. Так я без проблем переконвертував PDF у EPUB.

Також ця програма допоможе вам змінити автора чи назву книжки, що звичайно стане у пригоді, коли ви будете шукати книжку у E-book пристрої.

Пробував # alsactl init

Змінювати параметри різних міксерів (alsamixer, gnome-alsamixer, gnome-volume-control), але нічого путнього не вийшло.

Тоді я подумав, що мені потрібен мікрофон тільки у Skype і поліз у його параметри. Там напряму вибрав щось схоже на мікрофон:

Хто б міг подумати, що саме він HDA Intel, ALC1200 Analog Front speakers (front:CARD=Intel,DEV=0) мені і підійде.

Все встановлено було з “коробки” тобто з пакетів стабільного дистрибутива:

# apt-get install virtualbox-ose

У меню Системні утиліти з’явився пункт VirtualBox OSE. В нього дуже приємний інтерфейс, все зрозуміло і просто. Навіть документація не встановлюється в базовій версії але на ваше прохання – вона завантажується з веб-сайту.

Ось так виглядає запуск операційної системи Windows XP. Візуально все працює значно швидше чим VMware.

Дуже просто монтуються образи ISO дисків.

Якихсь декілька секунд і перед вами робочий стіл віртуальної операційної системи.

Одразу після встановлення на екрані з’явилось попередження, що гостьова операційна система не підтримує автоматичного захоплення вказівника миші та вводу з клавіатури, а тому цей фокус слід перемикати вручну (клавіша правий Ctrl). Та слід віддати належне авторам VirtualBox: вони щоб поліпшити співпрацю віртуальної машини з гостьовою операційною системою пішли іншим шляхом. Замість вдосконалення оболонки (механізму віртуальної машини) вони запропонували пояснити гостьовій операційній системі про особливості середовища. Робиться це через встановлення додаткової програми, яка встановлюється саме в гостьову операційну систему. В документації цей програмний пакет називається Guest Additions. Залежно від типу гостьової операційної системи вам слід встановити:

• Guest Additions for Windows
• Guest Additions for Linux
• Guest Additions for Solaris
• Guest Additions for OS/2

Всі вони доступні на одному ISO-образі (VBoxGuestAdditions.iso), який також іде у пакеті virtualbox-guest-additions з офіційного дистрибутиву Debian, але у розділі non-free.

Як я потів вичитав у документації Вам навіть не потрібно вручну монтувати цей образ у гостьовій операційній системі, бо для цього призначено пункт меню Пристрої/Встановити гостьові доповнення. Але я про це не знав і зробив це більш складним способом. Знайшов образ у операційній системі:

$ locate VBoxGuestAdditions.iso
/usr/share/virtualbox/VBoxGuestAdditions.iso

Вручну змонтував його. Та запустив сценарій автозапуску.

Після цього мені стали доступні більш продвинуті можливості для віртуальної операційної системи.

По-перше, непотрібно переключати фокус введення, він переключається автоматично. По-друге, ваша гостьова операційна система тепер має кращу підтримку відео. Дійсно після встановлення цього пакету для Windows XP в мене нормалізувався список пристроїв комп’ютера. Взагалі, цей пакет має ще багато переваг, але мені дуже сподобалась функція спільних тек: Shared folders.

Я пам’ятаю як складно було це реалізувати у VMWare. А тут ви просто вказуєте каталог який буде спільною текою, підключаєте його через підключення мережевого диску і вуаля. При кожному запуску ваша гостьова операційна система має місце обміну файлами.

Більше того, наведу приклад зі свого досвіду. Мені потрібні віртуальні машини, щоб час від часу тестувати зовнішній вигляд веб-сайтів у різних браузерах та операційних системах. Особливо багато проблем з Windows та різними версіями Internet Explorer. Тому я створюю базову версію Windows XP. Налаштовую її як мені потрібно, додаю спільну теку і потім клоную її. У клонованих віртуальних машинах довстановлюю потрібні версії Internet Explorer-а. По суті я витрачаю час тільки на встановлення однієї програми, бо все інше в мене вже налаштоване так як мені треба. І всі мої гостьові операційні системи працюють з єдиною спільною текою.

На малюнку ви можете бачити, як виглядає спільна тека з боку гостьової Window XP та головної операційної системи Лінукс.

Мало не забув сказати про ще одну дивовижну особливість Guest Additional. Завдяки цьому пакету Вам стає доступним спільний буфер обміну між головною та гостьовою операційними системами. При чому ви навіть можете обирати параметри цього обміну:

• двонаправлений
• головна -> гостьова
• гостьова -> головна

Отже, у Debian цей процес описаний тут: http://www.debian.org/releases/squeeze/i386/release-notes/ch-upgrading.en.html. Дуже мило з їх боку. Все пройшло доволі гладко, але система після оновлення потребує рихтування.

Що мені не сподобалось:

1. Grub2 – не розумію навіщо буле так все ускладнювати. Насправді розумію, але в мене під час оновлення і запуску комп’ютера тепер висвічуються помилки: “error: superlous RAID member”
2. Перестав працювати мій Nvidia драйвер. Прийшлося перезбирати його.
3. Iceweasel версії 3.5.16, а новим вважається FF 3.6
4. У домашньому каталозі з’явились каталоги: Відео, Документи, Загальнодоступні, Картинки, Музика, Шаблони. Що це за віндовс-like? Не розумію.

Але є й плюси. Система працює, більшість програм оновилась. Та все ж враження як після недоробленого ремонту: наче краще стало, але за будівельниками треба багато чого доробляти та переробляти

Я трохи погуглив і знайшов, що все це можна зробити за допомогою двох програм: ffmeg та mencoder. Синтаксис останньої мені більше сподобався, тому я скачав її (офіційний сайт http://www.mplayerhq.hu/).

Розпакував усе у директорію mplayer-checkout-2012-01-01. Зайшов до неї. Запустив конфігуратор:

$ ./configure

Доставив yasm:

# apt-get install yasm

Запустив конфігуратор ще раз, але прийшлося видалити директорію ffmeg, бо щось там Git-у у ній не сподобалось. Запустив компіляцію:

$ make

Щоб не встановлювати mencoder у систему, зробив на нього символічне посилання:

$ ln -s mplayer-checkout-2012-01-01/mencoder

А тепер найцікавіше. Для того, щоб вирізати скажемо одну хвилину з відео, починаючи з 10-ї хвилини, я використовую команду:

$ ./mencoder -ss 00:10:00 -endpos 00:01:00 -oac copy -ovc copy
 video.avi -o clip.avi

Обробка йде дуже швидко. І за декілька секунд – фрагмент відео (файл clip.avi) готовий.

Думаю причина в тому, що я видаляв директорії вміст яких мені не належав. Система Gnome перемістила їх до смітника, а видалити забороняє, бо там є не мої файли.

Вирішити проблему можно якщо присвоїти ці файли собі, але спочатку треба знайти корзину у файловій системі. Колись, вона була у каталозі ~/.Trash, але зараз чомусь переїхала до ~/.local/share/Trash

Отже, переходимо до потрібного каталогу та стаємо рутом:

$ cd ~/.local/share
$ sudo -s
# chown -R ЛОГІН_КОРИСТУВАЧА Trash
# exit
$ rm -fr Trash

Зрозуміло, що в мій дистрибутив Debian включена стабільна, але на жаль не сама остання версія. Я вже став замислюватись про apt-get upgrade, але пошук за каталогом пакунків теж був не втішний: найновіша версія пакунку – maven2 2.2.1-5.

Отже треба ставити з офіційного сайту http://maven.apache.org/download.html

Скачавши цей бінарник мені дуже допомогла стаття http://www.discursive.com/blog/4636

Я використав ідею з її першої частини, а саме:

1. Розпакував все у каталог /usr/local/apache-maven-3.0.3

2. Визначив, на який файл вказує mvn:

$ whereis mvn
mvn: /usr/bin/mvn /usr/share/man/man1/mvn.1.gz

3. Про-всяк випадок зберіг копію файлу /usr/bin/mvn

4. Видалив його та замінив на символічне посилання:

# cd /usr/bin/
# rm mvn
# ln -s /usr/local/apache-maven-3.0.3/bin/mvn

5. Перед першим запуском видалив всі локально збережені артефакти з ~/.m2/repository/

Все. Перевіряє версію Maven:

$ mvn -v
Apache Maven 3.0.3 (r1075438; 2011-02-28 19:31:09+0200)
Maven home: /usr/local/apache-maven-3.0.3
Java version: 1.6.0_26, vendor: Sun Microsystems Inc.
Java home: /usr/lib/jvm/java-6-sun-1.6.0.26/jre
Default locale: uk_UA, platform encoding: UTF-8
OS name: "linux", version: "2.6.26-2-amd64", arch: "amd64",
 family: "unix"

Хоча в результаті виявилось, що моя проблема не пов’язана з версією Maven все ж таки я собі поставив саму останню його збірку.

Мені потрібно було зібрати в одному текстовому файлі тексти, що написані італійською. Запит мовою SQL для цього запиту використовувався такий:

mysql> SELECT text FROM comments WHERE language = "it";

Але як спрямувати його до текстового файлу? Виявляється є стандартна команда INTO OUTFILE:

mysql> SELECT text FROM comments WHERE language = "it"
 INTO OUTFILE "comments_it.txt";
Query OK, 3852 rows affected (0.00 sec)

Спрацювала вона добре, але де ж цей файл comments_it.txt? Я шукав його так:

$ sudo -s
# updatedb
# locate comments_it.txt
/var/lib/mysql/ІМ'Я_БАЗИ_ДАНИХ/comments_it.txt

Тобто файл буде збережено у каталозі БД. Також майте на увазі, що абсолютних шляхів команда INTO OUTFILE не розуміє.