Нещодавно, бачив наслідки вірусної атаки на ноут з Windows XP. Вірус примудрився створити окремий розділ на жорсткому диску (причому з вільного місця 2-го розділу) і встановив цей розділ завантажувальним. Все закінчилось форматуванням вінчестера та встановленням системи з нуля.

Якщо Ви досі не розумієте, що таке комп’ютерний вірус, то спробую пояснити це стисло. Комп’ютерний вірус – це завжди програма, яка виконує шкідливі по відношенню до користувача дії. Пошкодити апаратну частину комп’ютера вона не може, все ж таки ваш ноут не секретний об’єкт і кнопка самоліквідації в ньому відсутня. Але пошкодити дані на вінчестері вірус може. По суті, вірус мало чим відрізняється від інших програм, таких як інтернет браузер чи текстовий редактор. От тільки в нього вся логіка спрямована на шкоду людині. На комп’ютер вірусна програма потрапляє через скачування сумнівних програм з інтернету, через електроні листи, через користування USB-накопичувачами на незнайомих комп’ютерах. Форматування вінчестеру та встановлення чистої операційної системи – завжди позбавляє від вірусів на 100%, але після такої процедури ви також втрачаєте всі ваші файли.

Але чому такі популярні у windows середовищі “віруси” не поширюються у Лінукс?

Причин тут багато, але головні такі:

• лінукс слабо поширений, а якщо довитися на комп’ютерні віруси, як на бізнес, то написання Лінукс-вірусів комерційно не оправдане.
• користувачі Лінукса, як правило, більш продвинені, вони позбавлені ілюзій щодо визначення типу файла його розширенням, а тому ймовірність запуска “віруса” від користувача root досить мала.
• майже все програмне забезпечення встановлюється з репозиторію пакунків, що належить дистрибутиву Лінукс, який ви обрали. Тобто джерело программ дуже найдіне.
• переважна більшість програм – безкоштовні і з відкритим кодом. Звичайно навіть продвинутий користувач не буде вчитуватись у код, щоб перевірити його на відстутніть “вірусів”, але популярність відкритого продукту притягує до нього дуже багато не тільки користувачів, але й програмістів. А приймаючи участь у розробці досить легко помітити злоякісний код.
• незначна кількіть платних (ліцензійних) програм недозволяє у Лінукс процвітати хакерам, які розповсюджують серийні номери та програми для взлому ліцензій та систем активації. Тобто на ще одне джерело розповсюдження вірусів менше.
• Лінукс користувачеві непотрібні права адміністратора для повсякденої роботи, томі навіть запуск вірусу від імені користувача не загрожує системі, адже вірус буде мати лише права одного користувача (максимальний ризик – втрата файлів 1-м користувачем).